top of page

2019-2020 навчальний рік

Перелік навчальних програм на 2019- 2020  н.р. з історії та правознавства

У 2019/2020 навчальному році чинними програмами є такі навчальні  програми: 

«Історія України. 5–9 класи», затверджені наказом МОН України від 21.02.2019 №  236;

«Всесвітня історія. 7–9 класи» затверджені наказом   Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804; 

«Історія України. Всесвітня історія. 10–11 класи», затверджені наказом МОН   України від 21.02.2019 №  236.


Програми розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням: 

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-vnesennya-zmin-do-navchalnih-program-z-istoriyi-

ukrayini-dlya-5-9-ta-10-11-klasiv-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti 

Для учнів  10 - 11 класів Міністерством рекомендовано  для вивчення інтегрований курс «Історія: Україна і світ», а також 2 окремі кури “Історія України” та “Всесвітня історія”.

 

Перелік навчальних програм  з історії України, всесвітньої історії, правознавства, філософсько-світоглядних дисциплін, курсів морально-етичного спрямування, рекомендованих МОН України, для реалізації варіативної складової навчальних планів у 2019/2020 навчальному році

(з урахуванням матеріалів листа МОН від 10.06.2019 № 1/9-365 “Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році”)

Методичні рекомендації щодо викладання історії та правознавства в 2019 - 2010 н.р.

 

Про перегляд підходів з організації діяльності музеїв історичного профілю

 

ПРО НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ У 2019/2020 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

Чому не втримали Крим?

Чи готові були чинити опір російським «зеленим чоловічкам» дислоковані в Криму українські військові частини? Чого можна було сподіватися від кримської міліції і СБУ? Що радили робити українській владі «західні партнери» після захоплення російським спецназом кримського парламенту? Що пропонували і що вирішили робити тоді українські політики, на яких безпосередньо лежала відповідальність за збереження країни в умовах порушення суверенітету і територіальної цілісності? Відповіді на ці запитання можна знайти, прочитавши підготований Радіо Свобода короткий виклад змісту стенограми засідання РНБО від 28 лютого 2014 року.

Korukivka_memorial_tragedy1943_bik2.jpg

1-2 березня -  день пам'яті жертв Корюківської трагедії — масового вбивства 6700 мешканців українського села Корюківка (Чернігівська область), здійсненого 1-2 березня 1943 року німецькими загонами СС та угорської військової жандармерії в ході Другої світової війни

22 січня День соборності України

 Розповідаємо історію свята Дня Соборності.

День соборності України відзначають щороку, починаючи з дня підписання в 1919 році Акту Злуки Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Офіційно День соборності святкують з 1999-го.

Об'єднанню УНР та ЗУНР передувало підписання 22 січня 1918 року Четвертого універсалу Центральної Ради, за яким Українська Народна Республіка стала суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918-го. Саме 22 січня 1919 року завершився процес об'єднання України.

Статті угоди констатували, що ЗУНР заявляла про "непохитний намір злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народною Республікою". З іншого боку, УНР проголошувала, що вона дає згоду "прийняти всю територію і населення Західно-Української Народньої Республіки як складову частину державної цілости в Українську Народну Республіку". Угода зазначала також те, що республіка галичан отримує територіальну автономію в межах УНР.

Додамо, що станом на 1919 рік до УНР входили українські етнічні землі: Кубань, Ставропілля, Чорноморщина, Східна Слобожанщина, Стародубщина (нині вони у складі Росії), Берестейщина і Гомельщина (Білорусь), Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Північна Лемківщина (Польща), Південна Лемківщина (Словаччина). Мармарощина, Південна Буковина (Румунія), Придністров'я...

22 січня 1919 року на Софійській площі Києва відбулася урочиста церемонія з нагоди возз'єднання УНР і ЗУНР. Перед багатотисячним натовпом проголосили постанову УНР та зачитали текст універсалу Директорії із правами і свободами об'єднаних республік. На додачу, День соборності України був оголошений вихідним.

Однак радість українців тривала недовго. ЗУНР проіснувала лише до літа 1919 року, а ще через рік із політичної карти зникла й УНР. 22 січня знову стало робочим днем.

І хоча соборна Україна проіснувала зовсім недовго, Акт злуки УНР із ЗУНР і факт підписання документа мали велике історичне значення. Українці заманіфестувати перед усім світом про неподільність українських земель та солідарність свого народу.

У 1990 році з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки між Києвом і Львовом українці вирішили утворити живий ланцюг єднання "Українська хвиля". Така традиція прижилася та з року в рік вона повторюється в багатьох містах сучасної України.

Офіційним державним святом День соборності України став лише в 1999 році після підписання Леонідом Кучмою відповідного наказу. При цьому День соборності України – робочий день для всіх українців, хоча не скасовує урочистостей 22 січня.

29 січня - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ

Ця історія досі викликає неоднозначні оцінки. І це відбувається як з боку суспільно - політичної свідомості обох держав, учасниць згаданої події, так і з боку суто історичного підходу вельми шанованих дослідників .

29 січня 1918 року . Збройне зіткнення на залізничній станції біля села Крути , яка розташовувалася на 130 -му кілометрі в північно-східному напрямку від Києва, Україна . Учасники події : невеликий загін з боку юної Української Народної Республіки (близько 600 чоловік) і знаменита Червона гвардія Радянської Росії , яка значно перевищує своїх вимушених супротивників числом, бойовим потенціалом і досвідом. Результат бою не важко передбачити. У запалі громадянського протистояння, трансформації суспільного і політичного світогляду , в пікових точках переломних моментів, що стали низкою таких подій , які змусили нашу історію зазнати найглибших змін, цей бій ніяк не міг залишитися в забутті.

Причини, з яких це сталося, для деяких очевидні, для деяких так і залишаться незрозумілими і навіть зовсім необгрунтованими, але вони мали місце бути. Як факт, який завжди залишається фактом - такою правдою, яку неможливо ані сховати, ані спотворити; лише на короткий час і лише під дією величезного страху. Але коли ця напруга слабшає, правда знову відкривається. Вона як світло, від якого тікає всяка темрява .

А правда в тому, що народ України любить свою країну. Своєю кров’ю, душею і своєю працею він, як і будь-який інший народ, прагне до життя і благополуччя. Це було доказом , яскравим доказом, і насамперед самим собі . Доказом перед усіма іншими, нехай сильнішими, більш амбітними, але це - пряма відповідь на історичний виклик .

Указ Президента України про «День пам’яті Героїв Крут» № 15 /07, який відзначається 29- го січня, був підписаний 15-го січня 2007-го року.Цей День, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.

10 фактів про бій під Крутами, які повинен знати кожен українець

Бій під Крутами: міфи та правда

До 78-річниці трагедії Бабиного Яру

Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айзантцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж "просто зайвими". Бабин Яр – це некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.

89_main.jpg
bottom of page