“Азовське сидіння” -   героїчна оборона донськими і запорозькими козаками фортеці Азова протягом 1637— 1642 рр. У квітні 1637 р. донські козаки, довідавшись про наміри Порти витіснити їх з Дону, вирішили випередити противника і відвоювати фортецю Азов,захоплену турками ще в 1471р. До них приєдналися запорозькі козаки. 18 червня 1637 р. об'єднаними силами вони здобули фортецю і протягом п'яти років "сиділи" в ній, успішно відбиваючи напади турецьких військ. Особливо тяжку облогу їм довелося витримати протягом кількох місяців 1641р. Неодноразові звернення до російського уряду ввести війська до Азова не дали наслідків. Відчуваючи, що сили нерівні, козаки навесні 1642 р. залишили фортецю.

“Блискуча Порта” -    одна з назв Туреччини, що була поширена в ХУ-ХУІІІ ст. (поряд із назвами Висока Порта, Османська імперія). Широко вживається в історичній та художній літературі про козацтво.

 

“Бостонське чаювання”-   події восени 1773 р. в порту Америки Бостоні, коли ящики з чаєм, що належали Ост-Індській компанії, викинули в  море. Англійській уряд у відповідь закрив Бостонський порт для торгівлі. Ці події послужили приводом до початку війни за незалежність 1775 — 1783 рр.

“Варфоломіївська ніч”-   масове побиття гугенотів у Парижі і ніч проти 24 серпня 1572 р. (напередодні дня св. Варфоломія), вчинене католиками. Цей вираз часто використовують, коли говорять про жорстоку, нещадну розправу з супротивником.

“Взяти молот у руки і вдарити по старому світові”  -  такими словами Томас Мюнцер закликав здійснити переворот і встановити владу народу. Він казав, що священики збивають з глузду простих людей, а “безбожні тирани” — князі та пани —розорюють і грабують їх, лицемірно твердячи при цьому: “Не вкради!”. Дворян не турбує становище народу, вони діють проти  віри і самі вчиняють так, що бідна людина стає їхнім ворогом. Тому Мюнцер закликав встановити Царство Боже, де пануватиме справедливість, а влада належатиме самому народу.

“Вівці пожирають людей” - зростання попиту на вовну призвело до структурних змін у сільському господарстві Англії у XVI ст.: вівчарство посіло головне місце і багато дворян-землевласників почали перетворювати землі своїх маєтків на пасовища для овець, а селян почали зганяти з їхніх наділів.

“Війна годує війну” -  таке було правило полководця часів Тридцятирічної війни Валлейштейна, який у своїх володіннях налагодив випуск зброї, в тому числі й гармат, армійського спорядження, затрати швидко компенсував за рахунок величезної воєнної здобичі, а його армія утримувалась за рахунок завойованих територій.

“Війна трьох Генріхів”  -  третій період релігійних війн у Франції (друга половина 80-х рр. XVI ст.). В той час відбувалася вже восьма гугенотська війна (1585 — 1589 рр.), яка дістала назву "Війни трьох Генріхів”, бо в ній брали участь одночасно Генріх Гіз, Генріх Валуа (король Генріх ІІІ) i Генріх Бурбон, який мав також титул короля Наваррського.

“Держава — це я” -   слова Французького короля Людовика XIV, за якого королівська влада досягла найбільшої могутності і розквіту абсолютизму.

“Держава, в якій ніколи не заходить сонце” -   так називали Велику Британію, володіння якої знаходилися в Європі, Азії, Америці.

“Дешева церква” - з такою вимогою виступив Мартін Лютер у Німеччині, поклавши початок Реформації.

“Доба великого прориву” -  події і процеси всесвітньої історії, відбуваються в Європі наприкінці XV-XVII ст. Для європейської історії ця доба має виняткове значення. Багато істориків називають її “часом великого прориву”. Саме в цей період були закладені основи капіталістичного способу виробництва, значно зріс рівень продуктивних сил, змінилися форми організації виробництва, завдяки впровадженню технічних нововведень підвищилася продуктивність праці і прискорилися темпи економічного розвитку. Цей період став також переломним у відносинах Європи з іншими цивілізаціями. Якщо до цього Захід був відносно замкнутим регіоном, то що відбулися в XV-XVII ст. Великі географічні відкриття розсунули межі західного світу, розширили кругозір європейців. Розвиток торговельних зв'язків поглибило процес формування національних ринків, загальноєвропейського і світового. В XVI-XVII ст. Європа стала родиною перших буржуазних революцій. XVI-XVII ст. ознаменовані першою науковою революцією, яка заклала основи сучасного знання в галузі природничих і точних наук, сфері гуманітарної і політичної думки, філософських поглядів. У період Реформації XVI ст. зіштовхнулися не тільки в смертельній битві релігійні погляди, але й зародилася система цивільних прав і свобод і поняття свободи совісті. Втягування різних країн і континентів в світовий ринок сприяло руйнуванню феодальних форм виробництва, висунуло перед феодальними державами нові завдання й проблеми, що призвело до зміни форм державного устрою - у цей період починалася епоха абсолютних монархій.

“Європейське диво” - внаслідок Великих географічних відкриттів і колоніальних завоювань європейців і Європу хлинув потік золота і срібла, що значно прискорило розвиток міст, торгівлі і підприємництва. Європейська цивілізація протягом одного століття (з XV ст.) пішла далеко вперед. Європейці розпочали швидкий перехід від дрібного (ремісничого) виробництва до великого (мануфактурного). Цей бурхливий розвиток назвали “європейським дивом”.

“Жакерія” -   Жак-простак (зневажливе прізвисько, дане феодалами французьким селянам). Антифеодальне селянське повстання в Північній та Північно-Східній Франції в 1358 р. Жорстоко придушене військами феодалів.

“Женевський папа”  -  так сучасники називали французького релігійного реформатора Жана Кальвіна, засновника кальвінізму, за встановлення авторитарної влади.

 

“Застигла музика” -  так великі письменники і мислителі називали європейську архітектуру XVI — XVII ст.

“Звабливі листи” -   вимоги повсталих, вироблені І. Болотніковим під час Селянської війни 1606 — 1607 рр. Під час Другої Селянської війни 1667 — 1671 рр. Степан Разін розсилав “звабливі листи”, закликаючи народ до боротьби.

“Золота рота” - рота охорони польського гетьмана Конєцпольського зі 150 молодих шляхтичів із найзнатніших родів, яку повністю винищив козацький загін під час повстання 1630 р. під проводом Тараса Федоровича (Трясила).

“Золотий спокій” - після поразки козацько-селянських повстань кінця XVI — першої половини XVII ст. польським магнатам здавалося, що вони остаточно підкорили український народ, виступи на деякий час припинилися, і навіть час від 1638 до 1648 р. дістав назву “десятиріччя золотого спокою”. Та становище українського народу під владою Речі Посполитої в середині XVII ст. стало особливо тяжким. Не було в Україні жодної верстви населення, яка б не зазнавала кривд і утисків від короля, магнатів та шляхти. І 1648 р. в Україні стався вибух — почалася Національно-визвольна війна, яку сучасники іменували Українською революцією.

“Зухвалий віттенберзький чернець” -   так називали католицького священника Мартіна Лютера, який 31 жовтня 1517 р. започаткував Реформаційних рух, прикріпивши знамениті 95 тез до дверей Замкової церкви у Віттенберзі.

“І все ж таки вона обертається!” -    легенда, яка свідчить про те, що коли інквізиція примусила Галілео Галілея відмовитися від своїх поглядів, зробивши це, він додав ці слова.

“Індекс заборонених книг” - офіційний перелік книг, читання яких католицька церква забороняла віруючим під загрозою відлучення, що видавався Ватиканом. Вперше був виданий по вказівці папи Павла IV в 1559 р. Перевидавався більше 40 разів (останнє видання 1948), систематично при цьому поповнюючись. У “І. з. к.” були внесені багато кращих творів людської думки (вигадування Дж. Бруно, Т. Гоббса, Вольтера і ін.). У руках католицької церкви “І. з. к.” був одним із засобів боротьби з наукою, з прогресивними і революційними переконаннями.

Країна “класичного капіталізму” -  це Англія. Тут протягом XVI ст.. склалися сприятливі умови для розвитку промисловості, сільського господарства і торгівлі. Країна показала класичний приклад переходу від аграрно-ремісничої цивілізації до індустріальної.

Країна “класичного феодалізму” - Францію часто називають країною класичного феодалізму, оскільки процес формування феодальних відносин у ній йшов швидше, ніж в інших державах Західної Європи і відрізнявся більшою завершеністю. У Франції отримала закінчене вираження васальна ієрархія. Королівськими васалами були найбільші феодали - герцоги і графи, васалами яких вважалися, у свою чергу, середні і дрібні феодали - барони, маркізи, віконти та ін. Створюється зразкова для Європи васальна ієрархія французьких сеньйорів з досить чітким розмежуванням їх прав і обов'язків.

“Майстерня світу” -    так називали Англію, яка внаслідок промислового перевороту своїми дешевими фабричними товарами торгувала з багатьма країнами світу.

“Мета виправдовує засоби” -  сформували її Н. Макіавеллі та І. Лойола. Згідно з цим гаслом не існує "негідних" і "святих" засобів. Для досягнення мети можна не брати до уваги їх моральний характер, оскільки вони освячені ціллю.

“Мідний бунт” -  так називали повстання, яке відбулося в Москві у 1662 р., спрямоване проти мідних грошей, що їх випустив цар Олексій Михайлович за курсом срібних. Податки збирали лише срібними монетами, а мідні гроші знецінювалися, що призвело до значного зростання цін та погіршення життя простого народу. Уряд жорстоко придушив повстання, але в подальшому припинив випускати мідні гроші.

“Натиск на Схід” - експансія німецьких феодалів спрямована на Схід — на землі полабських слов'ян та народів Східної Прибалтики (так званий “дранг нах остен” — натиск на схід). Своєрідність цього наступу, який почався у XII ст., була в тому, що керівну роль у ньому стали відігравати не імператори, а князі, що опиралися на союз з католицькою церквою. Князі намагалися створити значні володіння, які були б основою їх незалежного становища в імперії. Головну військову силу походів становили дрібні феодали — лицарі. У цих походах також брали участь жителі німецьких міст, які прагнули отримати значні торговельні вигоди на Сході.

“На цьому я стою і не можу інакше” -   коли імператор Карл V зажадав, щоб Лютер відмовився від свого вчення, той зайняв тверду позицію і заявив ці слова.

“Орлеанська діва” -   національна героїня Франції Жанна д’Арк. Селянська дівчина зі сходу Франції, стверджувала, що мала видіння від Бога, у яких їй було доручено врятувати Францію від англійців наприкінці Сторічної війни. Вона очолила французькі війська, і спочатку її діяльність принесла французам чимало успіхів та особисту славу, але потім вона почала зазнавати невдач. Жанна воювала проти англійців на боці майбутнього короля Карла VII; була схоплена бургундцями, союзниками англійців, і 1431р. спалена на вогнищі в Руані “за єресь, відьомство і носіння чоловічого одягу”.

“Ось тобі бабусю, і Юр’їв день” -  у 1581 р. московський цар Іван IV заборонив переходи селян від одного господаря до іншого, що означало скасування Юр’євого дня, коли такі переходи дозволялися.

“Париж вартий меси” -  слова Генріха IV, вимовлені ним у 1593 р., коли парижани погодилися визнати його королем лише у тому разі, якщо він прийме католицтво. Він прийняв католицтво, поступившись вірою заради влади, і у 1594 р. після коронації у Реймсі, не зустрівши опору, вступив у Париж

“Протестантський Рим” - так почали називати Женеву, що стала центром швейцарської реформації, ідеологом якої був Жан Кальвін, який вів жорстоку боротьбу проти своїх супротивників.

“Революція цін” -  подорожчання всіх товарів, що вироблялися в Європі, оскільки їхня вартість почала виражатися в більшій кількості золота і срібла, бо видобуток золота і срібла обходився набагато дешевше, що призвело до падіння вартості коштовних металів.

“Славна революція” - таку назву одержав палацовий переворот 1688 — 1689 рр., що відбувся без кровопролиття і завершив тривалу боротьбу парламенту і короля. В результаті, в Англії встановилась парламентська монархія.

“Смутні часи” -   тяжка криза, що охопила Московську державу у 1598 — 1613 рр. Це період боротьби за владу після смерті царя Федора, який не мав нащадків. Період громадянської війни між силами, що прагнули захопити владу в державі, період втручання у справи Московської держави поляків та шведів, період національно-визвольної війни, створення народного ополчення і визволення країни від інтервентів.

“Така моя воля” - для затвердження нового закону у Франції в період абсолютизму, Людовику XIV досить було написати ці слова. Вислів свідчить про необмежену владу правителя.

“Тарасова ніч” -  у 1630 р. українське козацтво разом із запорожцями обрало гетьманом Тараса Федоровича по прізвиську "Трясило". Зібравши свої війська під Переяславом, гетьман чекав дій поляків. Польський коронний гетьман, стягнув полки зі всієї України і частково з Польщі, повів атаку на козацький стан. Боротьба тривала декілька днів, усі польські атаки були відбиті козаками. У цей час настало велике польське свято "тіла господнього", яке поляки відзначали в своєму таборі бенкетом і стріляниною.. Захоплені зненацька поляки були майже всі перебиті. Ця битва ввійшла до історії під назвою "Тарасова ніч".

“Тримати дім у порядку” - слова Джефферсона про творців американської Конституції, які винайшли засоби, щоб у державі був порядок, визначили підвалини її політичної, економічної та правової системи.

“Фінанси — це нерви держави” -  слова кардинала Ришельє, сказані ним у його “Політичному заповіті”, вважаючи найпершою умовою процвітання держави достатню кількість грошей.

“Чия влада — того віра” - у 1555 р. протестантські князі та німецький імператор Карл V уклали Аугсбургський релігійний мир, за яким кожен князь міг сам обирати віру у своєму князівстві за принципом “чия влада — того віра”.

“Щитові гроші” -  військовий збір у середньовічній Англії, запроваджений Генріхом ІІ. Стягався з феодалів замість особистої військової служби (як відкуп). На ці гроші король набирав наймане рицарське військо.

“Шляхетська республіка” - правління у Польщі XVII ст., коли шляхта обирала короля, а виборний король не мав права ухвалювати важливі рішення без    згоди сейму, що складався з сенату та палати послів (ізби). Реальна влада в державі належала магнатам, які обирали королем того, хто їх влаштовував.